Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упоринати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упоринати
Берлін: Українське слово, 1924

Упорина́ти, на́ю, єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати. Макс.