Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упором

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упором
Берлін: Українське слово, 1924

Упо́ром, нар. Силою, насильно. Він каже: „не дам коня“, а я кажу: „ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором“. Новомоск. у, (Залюб.).