Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/употемку

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
употемку
Берлін: Українське слово, 1924

Упо́темку, нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.