Словарь української мови (1924)/управитель

by Борис Грінченко

◀ управителів

Словарь української мови Борис Грінченко У управитель

управителька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Управи́тель, ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. I. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.