Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уприпуст

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уприпуст
Берлін: Українське слово, 1924

Упри́пуст, нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.