Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упікати
Берлін: Українське слово, 1924

Упіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. упе́кти, упечу́, че́ш, гл. 1) Упекать, упечь, выпечь. 2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.