Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упіл
Берлін: Українське слово, 1924

Упі́л, нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.