Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упірний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упірний
Берлін: Українське слово, 1924

Упі́рний, а, е = Упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.