Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уранішній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уранішній
Берлін: Українське слово, 1924

Ура́нішній, я, е. Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.