Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ураяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ураяти
Берлін: Українське слово, 1924

Ура́яти, ура́ю, єш, гл. = Урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.