Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/урвитель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
урвитель
Берлін: Українське слово, 1924

Урви́тель, ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.