Словарь української мови (1924)/уремня
Зовнішній вигляд
◀ уремення | Словарь української мови У уремня |
урем'я ▶ |
|
Уре́мня, ня, уре́м'я, м'я, с. = Час. В одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.