Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/урепіжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
урепіжити
Берлін: Українське слово, 1924

Урепі́жити, жу, жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.