Словарь української мови (1924)/урма
Зовнішній вигляд
◀ урльопник | Словарь української мови У урма |
уробити ▶ |
|
У́рма, ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. О. 1862. V. Кух. 39. На урмах хліб дуже гарний роде. Лебед. у.