Словарь української мови (1924)/урожати
| ◀ урожайний | Словарь української мови У урожати |
урожатися ▶ |
|
Урожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. уроди́ти, джу́, диш, гл. 1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Ном. № 2918. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама. Ном. № 7152. 2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Шевч. 178. Уродив постернак. Шевч. 243. Яке Бог уродив, таке й жну. Ном.