Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уронити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уронити
Берлін: Українське слово, 1924

Урони́ти, ню́, ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.