Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уростіч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уростіч
Берлін: Українське слово, 1924

Уро́стич и уро́стіч, нар. Въ разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. I. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.