Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/урочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
урочити
Берлін: Українське слово, 1924

Уро́чити, чу, чиш, гл. = Уректи? Як ся убрав, так го урочили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.