Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/урічливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
урічливий
Берлін: Українське слово, 1924

Урі́чли́вий, а, е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. I. 196. Я не врічлива.