Словарь української мови (1924)/урічливий
| ◀ урікатися | Словарь української мови У урічливий |
урічний ▶ |
|
Урі́чли́вий, а, е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. I. 196. Я не врічлива.
| ◀ урікатися | Словарь української мови Борис Грінченко У урічливий |
урічний ▶ |
|
Словарь української мови — У
урічливий
Борис Грінченко
1924
Урі́чли́вий, а, е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. I. 196. Я не врічлива.