Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/усевладник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
усевладник
Берлін: Українське слово, 1924

Усевла́дник, ка, м. Надъ всѣмъ господствующій, всемогущій. Молюсь всевладнику, земному Богу (папі). К. ПС. 39.