Словарь української мови (1924)/усесвітній
| ◀ усердя | Словарь української мови У усесвітній |
усещедрий ▶ |
|
Усесві́тній, я, є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. ХП. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).