Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уснаститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уснаститися
Берлін: Українське слово, 1924

Уснасти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Укрѣпиться. Скільки раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.