Словарь української мови (1924)/усовіщати
Зовнішній вигляд
◀ усовістити | Словарь української мови У усовіщати |
усок ▶ |
|
Усовіща́ти, ща́ю, єш и усо́віщувати, щую, єш, сов. в. усовістити, віщу, стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.