Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/устидитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
устидитися
Берлін: Українське слово, 1924

Устиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Устыдиться, постыдиться. Да познають і встидяться що ти, Боже, моя поміч. К. Псал. 200.