Словарь української мови (1924)/устригти
Зовнішній вигляд
◀ устрелити | Словарь української мови У устригти |
устрим ▶ |
|
Устри́гти, устрижу́, же́ш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.