Словарь української мови (1924)/устрявати

by Борис Грінченко

◀ устругнути

Словарь української мови Борис Грінченко У устрявати

устрягти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Устрява́ти, ва́ю, єш, сов. в. устря́ти, ря́ну, неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встряває. К. Псал. 97.