Словарь української мови (1924)/усуватися
| ◀ усувати | Словарь української мови У усуватися |
усуджувати ▶ |
|
Усува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. усу́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Вдвигаться, вдвинуться. 2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату. Мкр. Н. 26.