Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/усідати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
усідати
Берлін: Українське слово, 1924

Усіда́ти, да́ю, єш, сов. в. усі́сти, уся́ду, деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Гол. I. 96. Не вспів козак Нечай на коника всісти. Лукаш. 110. 2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.