Словарь української мови (1924)/усікати

by Борис Грінченко

◀ усідлати

Словарь української мови Борис Грінченко У усікати

усілякий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Усіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. усікну́ти, ну́, не́ш и усі́кти, усічу́, че́ш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = Врубати 3. Дубей ніхто не може ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.