Словарь української мови (1924)/утворити

by Борис Грінченко

◀ утверджуватися

Словарь української мови Борис Грінченко У утворити

утворний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утвори́ти, рю́, риш, гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. II. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол.