Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/утовкмачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утовкмачити
Берлін: Українське слово, 1924

Утовкма́чити, чу, чиш, гл. = Утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. I. 252.