Словарь української мови (1924)/утрачати

by Борис Грінченко

◀ утратний

Словарь української мови Борис Грінченко У утрачати

утрачатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утрача́ти, ча́ю, єш, сов. в. утра́тити, чу, тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.