Словарь української мови (1924)/утуляти
Зовнішній вигляд
◀ утулити | Словарь української мови У утуляти |
утулятися ▶ |
|
Утуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. утули́ти, лю́, лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.