Словарь української мови (1924)/утягати

by Борис Грінченко

◀ утя

Словарь української мови Борис Грінченко У утягати

утягатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утяга́ти, га́ю, єш, сов. в. утягти́, гну́, неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.