Словарь української мови (1924)/учарувати

by Борис Грінченко

◀ учариця

Словарь української мови Борис Грінченко У учарувати

учасне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Учарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.