Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/учесати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
учесати
Берлін: Українське слово, 1924

Учеса́ти, шу́, шеш, гл. 1) Расчесать, вычесать. 2) Мочь расчесывать. Гре́бінь не вче́ше. Гребень не беретъ. 3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420. 4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, так селезень і вкипів. Мнж. 119.