Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/учетверо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
учетверо
Берлін: Українське слово, 1924

Уче́тверо, нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.