Словарь української мови (1924)/ушкварити

by Борис Грінченко

◀ ушкати

Словарь української мови Борис Грінченко У ушкварити

ушкварнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ушква́рити, рю, риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Г. Барв. 440. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. Шевч. 243. На третій (день) як ушкварить дощ. Стор. I. 71.