Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уштопорити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уштопорити
Берлін: Українське слово, 1924

Ушто́порити, рю, риш, гл. — кого́. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали.... КС. 1883. I. 57.