Словарь української мови (1924)/ущухати

by Борис Грінченко

◀ ущуліти

Словарь української мови Борис Грінченко У ущухати

уюк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ущуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ущу́хнути, хну, неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.