Словарь української мови (1924)/уявляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уявляти
Берлін: Українське слово, 1924

Уявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. уяви́ти, влю́, виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. III. I.