Словарь української мови (1924)/уїдливий
Зовнішній вигляд
◀ уїдище | Словарь української мови У уїдливий |
уїдливість ▶ |
|
Уї́дливий, а, е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Не будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.