Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уїдливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уїдливий
Берлін: Українське слово, 1924

Уї́дливий, а, е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Не будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.