Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уїздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уїздити
Берлін: Українське слово, 1924

Уїзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. уї́хати, уї́ду, деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. I. 54.