Словарь української мови (1924)/уїздити
Зовнішній вигляд
◀ уїзд | Словарь української мови У уїздити |
уїздний ▶ |
|
Уїзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. уї́хати, уї́ду, деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. I. 54.