Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ф'юкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
ф'юкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ф'ю́кати, каю, єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.