Словарь української мови (1924)/фанда

by Борис Грінченко

◀ фанатицтво

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фанда

фандоля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фанда́, ди́, ж. 1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою. Гол. III. 205. 2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Вас. 155. Ув. Фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище. Гол. II. 691.