Словарь української мови (1924)/фарбаниця
Зовнішній вигляд
◀ фарба | Словарь української мови Ф фарбаниця |
фарбаня ▶ |
|
Фарбани́ця, ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла єй фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. II. 239.