Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фарбаниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фарбаниця
Берлін: Українське слово, 1924

Фарбани́ця, ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла єй фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. II. 239.