Словарь української мови (1924)/фарбовесельчатий
Зовнішній вигляд
◀ фарбляний | Словарь української мови Ф фарбовесельчатий |
фарбування ▶ |
|
Фарбовесе́льчатий, а, е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.