Словарь української мови (1924)/фармуга

by Борис Грінченко

◀ фаркнути

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фармуга

фармужити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фарму́га, ги и фарму́ґа, ґи, ж. Мучной отваръ или жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. Фарму́жка. Кіев. г.