Словарь української мови (1924)/фармуга
Зовнішній вигляд
◀ фаркнути | Словарь української мови Ф фармуга |
фармужити ▶ |
|
Фарму́га, ги и фарму́ґа, ґи, ж. Мучной отваръ или жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. Фарму́жка. Кіев. г.