Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фатьол

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фатьол
Берлін: Українське слово, 1924

Фа́тьол, ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла? Гол. IV. 411.