Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фацелик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фацелик
Берлін: Українське слово, 1924

Фаце́лик, ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. Фаце́личок. Гол. IV. 379.